– Что такое и пост и как его нужно провести?

– Современная жизнь вносит свои коррективы, человек очень редко посещает храм, как к этому относиться?

– Что необходимо для того чтобы очистить душу?

– Существуют какие то исключительные случаи, возможно послабление поста?

— Какие продукты Церковь не рекомендует употреблять в пост?

– В чем особенность нынешнего Великого поста?

– А поменялась ли ситуация в церковный среде за последний год, больше ли людей приходят в храм?

–Как Церковь сегодня поддерживает бедствующих на востоке людей?

– Какие пожелания хотелось бы сказать нашим читателям?

      «Пастир добрий, душу свою віддає за овець своїх» - знайомі для кожного з нас,дорогі брати та сестри слова Священного Писання. Багато разів ми чули їх на богослужінні та читали вдома. Серед нас є люди,які ці слова воплотили у життя та відносини з ближніми. Одним з таких,став наш спочилий предстоятель Блаженнійший Митрополит Київський та всієї України Володимир (Сабодан).26 червня великий Лаврський колокол о 6.00 возвістив про смерть митрополита. Народившись у с. Марківці, Летичінського  району Хмельницької області, він став світилом богословської науки та церковного життя. З дитинства, маленький Віктор Сободан відвідував сільську церкву. У своїх спогадах,його блаженство говорив: «Одного разу, у перший день Великого посту до храму прибув т. н. «чорний воронок». Всі знали,що він приїхав забрати священика. Отець Давид підійшов до мене і сказав,щоб я продовжив читання покаянного канону Андрія Критського. Священик сказав і пророчі слова,про те,що я стану великою людиною в Церкві». Блаженнійший здобув богословську освіту у Одеській Духовній Семінарії та Ленінградській Духовній Академії. Прийняв чернечий постриг з ім’ям Святого Володимира Хрестителя Русі в Свято-Успенському монастирі м. Одеси. Багато років митрополит займав посаду ректора Московських Духовних Академії та Семінарії. У важкий час життя Церкви на Україні на початку 90-х років він, обраний Харківським собором на посаду Київського митрополита прибув до Києва та почав складну роботу. Його працею відновлено життя та діяльність Київської митрополії УПЦ. Його Блаженство завжди бажав примирення Церков на Україні. У  своїх зверненнях,він закликав до повернення  відпавших, в лоно Української Православної Церкви. Дякуючи Блаженнійшему відновлено всі храми Києво-Печерської Лаври, рукопокладено багато священства та єпископата. Про цю людину можна говорити безліч,але найголовніше він став тим найкращим пастирем,який став для багатьох віруючих батьком. Своїм прикладом,він надихає нас на старанні труди для нашої Церкви та віри загалом. Його Блаженство завжди залишиться у наших серцях смиренним, добрим та милостивим отцем.

    Вічна пам’ять Митрополиту Київському і всієї України Володимиру!

                                                                                                

                                                                                                                 Вадим Безрядін